Дикий ощущения, посоны! воу, шо такое было... Я, тот самый наркоман-гопник, хочу рассказать вам историю, как я закладки поставил, МДМА купил и босиком по улицам погулял. Ля, это было нечто, братаны!
Вот, такая ситуация была. Как-то подкатил ко мне кумар-нарик, который вызывает мне бешенство. И, вот, предлагает он мне рубит МДМА на вес, сука! Я, конечно, не долго думая соглашаюсь, потому что, знаешь ли, нюхать было очень пиздато. Заводится механизм в моей голове, типа "да ладно, куда деваться, аптечка всегда в деле". Короче, поехали мы к брахману, там склад намечался, думаю, сейчас пахнет приключением.
Как же я накупил всяких веществ! Мухомор, шевелящийся песик, драгон-экстази, а-пвп. Ну а МДМА, братаны, это была вершина! Одним словом, закладки всякие нашли новое пристанище в моей курите. Сразу понял, что надо делать, чтобы народ давно не нарочил: позвал всех своих подруг, мужиков, друзей. Ну, чтобы вес был на всех, а то я один такой алкоголиком раскатаюсь.
И вот, накурившись зеленой дымовухи, мы вылетели на улицу. Ля, как я чувствовала себя, босиком по асфальту шарающая! Все вокруг было каким-то вечным и красивым, горел тигровый фонарик, и его свет отражался в моих леденящихся глазах. Бля, даже звезды на небе стали ближе!
Но тут наступил поворотной момент. Ну, знаете, когда вес нарублен и сразу хочется спать. И я, бля, не исключение. Глаза ослепило, башка забухала, и стало так холодно, будто мухомор взял и пронесся мимо. Я чуть не замерзла нахуй, и видела, как все вокруг исчезает, а мой мозг начинает что-то мутить.
Но что же я делаю, сука? Проявляю свою креативность, достаю из-за пазухи свой бронежилет, залезаю в него и начинаю пританцовывать по улицам. А народ, братаны, смотрит и офигивает! "Это же та самая наркоманка, которая ходит в бронежилете, блять", - шепчутся они между собой.
Ну и пиздец, дальше еще интереснее стало. Я, вся в этом кайфе, решила прокатиться на качелях в детском саду. Сидела я там, качалась туда-сюда, весело так, аж желудке закружилось. И рядом со мной на скамейке сидел такой гопник в широкой шапке с надписью "браток". Ну, блять, понятно, что от столкновения гопник+нарик придется держаться на вершинах качелей, иначе вес его отпечатается на моих плечах.
Уже с самого утра йобу, все пролетая мимо, будто в кадре ускоренном. Шумит, гудит, кричит окружающий мир, и я вижу все, будто в тумане. Мозг начинает работать очень быстро, и я чувствую, что нахожусь внутри этого ощущения скорости.
Да, братаны, так и прошел этот день. Я возвращаюсь домой, босиком по улице, счастливая и довольная. Все, как обычно, сделала свою кайфовую закладку, нюхала до предела, а теперь уже готова пойти спать. Аптечка, конечно, радует мой внутренний наркоторговец.
И вот, ложусь я на свою постель, зыркаю на потолок, и подумываю о том, что такие дни не каждый день бывают. Но это было потрясающе! Идти босиком по улицам, ощущать свободу и кайф от наркотиков - это мой стиль жизни.
Так что, сука, если вы еще не пробовали МДМА, берите вес и наслаждайтесь жизнью. А я попледни раз свою аптечку достану и закладки пройдут через мою носовую перегородку. Весело будет, братаны!
Теги: , , , , , ,
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
